Келья квасоваров, XVII в. Частичная разборка здания с реконструкцией под ключню, пр.: арх. Шедель И.-Г., надзор: арх. Ковнир С., 1745 г. Реконструкция в дом наместника Киево-Печерской лавры, пр.: арх. Гельмер И., надзор: Гельмер И., Молодов Я., 1823 — 1824 гг. Реконструкция, а также замена мансарды вторым этажом, арх. Сычугов В. И., 1882 г. Ремонт, 1892 г. Ремонт, 1899 г. Ремонт и устройство балкона, 1906 г. Переделка парадного входа, 1907 г. Устройство прохода в библиотеку Флавиана и фонтана во дворе, 1908 г. Ремонт, 1910 г. Ремонт, 1923 — 1924 гг. Реставрация, арх. Лопушинская Е., 1957 — 1960 гг. Ремонт и приспособление под кафе, кон. 1960-х гг. Ремонт, 1993 — 1996 гг. [КИ-3, С. 1267].

Здание является частью комплекса "Свято-Успенская Киево-Печерская лавра, ХІ — ХХ в." под названием "Дом наместника Киево-Печерской лавры". Памятник архитектуры и истории, где: "проживало 14 намісників, серед яких були відомі церковні діячі: Антоній (Смирницький) (1824–1826), Антоній (Петрушевський) (1896–1909), Климент (Жретієнко) (1917–1920-ті роки); митрополит Київський і Галицький, патріарший екзарх всієї України (з 1921) Михаїл (Єрмаков) (1921–1923); архімандрит Єрмоген (Голубєв) (початок 1920-х років), ієромонах, останній літописець КПЛ Митрофан (Полікарпов) (початок 1920-х років), майбутній намісник КПЛ Валерій (Устименко) (1942–1947). Містилася Лаврська іконописна школа (1840-ті роки – 1867), яку очолював із 1860 р. живописець, акад. Імператорської АМ О. Рокачевський; відділ (секція, фонд) письма й друку Лаврського музею культів та побуту (1920 – 1930-ті роки), яким завідував у 1923–1930 роках і жив у цьому ж будинку літературознавець, мовознавець, фольклорист, мистецтвознавець, чл.-кор. АН УРСР П. Попов. У 1929–1933 у цьому відділі працювала мистецтвознавець М. Щепотьєва. В 1925–1930 роках тут мешкав художник-архітектор, мистецтвознавець, завідувач відділу станкового малярства Лаврського музею культів та побуту К. Мощенко; в 1927–1933 роках – історик, нумізмат, археолог, співробітник, з 1928 р. – завідувач відділу нумізматики Лаврського музею культів та побуту В. Шугаєвський".